Почасти можна почути від військових: «Ми тут воюємо, щоб ви там жили мирно та розбудовували нашу країну». Справді нині кожен має докладати всіх зусиль, щоб жити, розвиватися, приносити користь. Відрадно, що це розуміє сучасна молодь. Кожна молода людина чітко планує свій шлях у житті, обдумано обираючи майбутню професію. Такою є й сьогоднішня наша співрозмовниця – Дарина Кузьмич, студентка другого курсу медичного факультету. Дівчина цілком свідомо обрала свою спеціальність ще у п’ятому класі й відтоді цілеспрямовано йшла до мети.
З дитинства уявляла себе лікаркою. Дарина Кузьмич – корінна уродженка серця Волинського краю, стародавнього мальовничого міста Луцьк. Навчаючись у місцевій школі, десь у класі п’ятому, відчула, що в майбутньому мріє допомагати людям. «Не знаю донині, що найбільше вплинуло на моє бажання обрати медичний фах. Адже в родині лікарів немає, я буду першою. Та й батьки в мене – військові. Напевне, допомогли медичні фільми та серіали, які я просто обожнювала дивитися. Подорослівши, почала читати відповідні книги, черпала інформацію з різноманітних інтернет-ресурсів. Це мене неабияк захоплювало», – мовить Дарина.
Дівчина каже довго роздумувала, яку саме спеціальність обрати. Спершу планувала стати стоматологом. Але у старших класах, усе добре обдумавши, вирішила стати патологоанатомом. Вступаючи до вишу, була переконана здобути саме цей фах. Однак невдовзі Дарина змінила думку, зараз майбутня медикиня мріє допомагати жінкам, покращувати їхнє здоров’я, отож так з’явилася ціль – опанувати фах гінеколога. Припускає, що це не категоричний вибір, можливо, з часом і передумає та опанує іншу медичну галузь.
Важливо увесь час вчитися та розвиватися. Студентка переконана, що ніколи не можна зупинятися на досягнутому, важливо увесь час розвиватися, вдосконалюватися. Наприклад, ще під час навчання у школі дівчина найбільше надавала перевагу саме біології, хімії. Ці предмети були їй неабияк цікаві. Проте інформації, яку надавала шкільна програма, їй було замало, тому й вивчала ці предмети більш поглиблено. Дарину настільки захопило навчання, що вона почала відвідувати Малу академію наук, де вивчала медицину.
«Відвідання Малої академії наук мені дуже допомогло більш детально опанувати медицину. Cлухала чимало цікавих лекцій. Писала наукові роботи. Два роки ґрунтовно вивчала тему «Вплив електронних цигарок на внутрішнє дихання людини». У той час куріння електронних цигарок серед молоді набирало неабиякої популярності. Я ж розуміла, що це шкідливо. Але сказати своїм друзям чи знайомим, що цього не можна робити, бо нашкодить, було замало, потрібно було науково обґрунтувати. Сподіваюся, мої аргументи допомогли багатьом позбутися цієї шкідливої звички», – ділиться думками Дарина.
Обрала ТНМУ – бо він найкращий. Визначившись з майбутньою професією, Дарина шукала медичні університети, де можна було здобути необхідні знання. Підійшла й до цього питання надзвичайно серйозно. Читала про виші, вивчала рейтинги, напрями. Зрештою, вибір зробила. Каже, що за майже два роки навчання ні на мить про це не пошкодувала.
«Окрім надання якості освіти, мені була ще й важлива відстань. Щоб я могла якомога частіше навідуватися додому, до батьків, надто у цей непростий для країни час. Тернопільський національний медичний університет у мене завжди стояв у пріоритеті. Другим у моєму власному рейтингу був вінницький медичний виш. Але я звикла добиватися власних цілей будь-що, тому й вирішила зробити все можливе, щоб стати студенткою ТНМУ, без перебільшення, найкращого медичного вишу в країні», – усміхнено мовить Дарина.
У перший день було страшно але цікаво. Дівчина пригадує той день, коли переступила поріг ТНМУ, як повноправна студентка. Зізнається, серце вистрибувало з грудей, дивилася на все очима дещо переляканої дитини, яка ще вчора сиділа за шкільною партою, жила у батьківському домі. А тут – інше місто, оточення, доводилося звикати до цілком нового життя. «Це був приємний страх, якщо такий існує (сміється). Попереду незвідане студентське життя й мені хотілося чимдуж у нього зануритися, – ділиться думками студентка. – Нові знайомства, низка цікавих заходів і багато нової інформації. Мені це все дуже подобалося».
Дарина каже допомогло адаптуватися до нового життя й те, що група в них надзвичайно дружня, всі один одного підтримують, допомагають. Вони разом проводять чимало часу й поза лекціями. Дарина Кузьмич активно бере участь у житті вишу.
Про форум «MedTalk» і волонтерство. Дарина не лише старанна студентка, а й соціально активна особистість. Ніколи не марнує вільного часу марно, а використовує його, аби зробити щось корисне для людей. Ще будучи на першому курсі, приєдналася до команди «Outlook», яка організовувала низку цікавих акцій, зокрема два роки поспіль влаштовує масштабний обласний форум «MedTalk». Дівчина каже, його мета – не лише обмін досвідом, інформацією, а й волонтерська допомога військовим.
«Такі форуми традиційно проводять у великих містах України, як-от у Львові чи Києві. А ось у Тернополі такої події ще не було. Отож вирішили й собі спробувати організувати такий захід. Це було неймовірно! Адже перед нами, ще зовсім юними студентами, виступали світила науки та медицини. Дізналася чимало цікавого й нового. І для мене особисто було неабияк важливо долучитися до доброчинної справи – допомоги Збройним силам України», – твердить студентка.
Загалом волонтерство завжди було важливим для Дарини. Пригадує, як ще під час навчання у школі, разом з друзями збирала допомогу й напередодні улюбленого дитячого свята Миколая пакувала подаруночки для малечі, що мешкала на сході країни. Під час навчання в ТНМУ дівчина допомагала волонтерам плести сітки для військових. Дарина переконана, теперішні реалії показують, наскільки важливо дбати про тих, хто оточує, та триматися разом, тоді можливо подолати всі негаразди.
«Кажуть, студентські роки найкращі, вважаю, що це правда». Дарина нині сповна насолоджується студентський життям. Нові цікаві предмети, знайомства, багато інформації. Це все захоплює майбутню медикиню. Дівчина переконує, так може почуватися кожен, хто обрав справді свою стежину в житті, справу, до якої по-справжньому лежить душа, тоді й усе вдаватиметься та буде цікавим. «А ще якими цікавими є університетські заходи, які додають нашому студентському життю яскравих барв і неповторних емоцій!», – з ентузіазмом мовить дівчина.
Дарина зізнається, як би не було цікаво бути активною скрізь, це видається не так уже й просто. Доводиться надзвичайно ретельно планувати свій час, адже не таємниця, що навчання в медичному виші займає левову частку часу. Але дівчина певна, якщо правильно розставити пріоритети, не соромитися попросити про допомогу, заручитися підтримкою друзів, усе вийде.
Порада для першокурсників. Майже два роки Дарина Кузьмич навчається у ТНМУ. Має певний досвід, враховуючи насичене студентське життя дівчини. «Першокурсникам я б порадила не боятися перших днів навчання, сміливо рухатися вперед. Важливо бути допитливим, не боятися ставити запитання викладачам, за потреби просити пояснити ще раз. Наші викладачі завжди радо йдуть на допомогу, підтримують студентів, надто молодших курсів. Важливим моментом є процес емоційного та фізичного відновлення. Не потрібно в жодному разі забувати про відпочинок. Не зациклюватися на одному навчанні, адже, повторюся, студентське життя – прекрасне. ТНМУ пропонує масу можливостей, тож варто брати участь у різноманітних заходах, бути відкритим до всього нового та незвіданого», – каже Дарина.
Щодо відпочинку, то дівчина порадила студентам знайти власне захоплення, яке б заспокоювало, відновлювало емоційний ресурс, звільняло розум від зайвих думок і стресу. Для Дарини – це розпис картин за номерами. Каже, зазвичай час на хобі у неї випадає на канікулах. Тож приїхавши у рідний Луцьк, перше, що робить Дарина, це купує нову картину. Наразі в дівчини вже понад 20 художніх робіт.
Запитала в майбутньої лікарки які, на її погляд, якості повинен мати сучасний медик: «Це просто: співчуття, відповідальність, витривалість, саморозвиток, уважність і бажання допомагати іншим. Якщо людина обрала фах лікаря, має бути готовою до того, що її навчання не завершиться після закінчення вишу, медик навчається все життя!».
«Своє майбутнє бачу в Україні». Не таємниця, що в нашій країні й до великої війни було непросто фахівцям, чимало з них прагнули кращого життя та виїжджали за кордон. Що вже мовити про важке воєнне сьогодення. Дуже багато молодих спеціалістів виїхали в Європу та інші частини світу. Тож вирішила запитати Дарину як майбутню лікарку, чи планує вона будувати кар’єру десь у світі, на що почули категоричну відповідь: «Я житиму та працюватиму в Україні. Вважаю, що нині це ще й мій обов’язок перед військовими. Наша країна заслуговує на гарне світле майбутнє й платить за це страшну ціну. Тож я зі свого боку докладу для її розбудови всіх зусиль».
День, коли настане Перемога. Продовжуючи таку важливу тему любові до своєї країни, запитала юну волонтерку, чи розмірковувала над тим, що першим зробить, дізнавшись про нашу Перемогу? «Насамперед подякую нашим мужнім, незламним захисникам. Адже передусім – це їхня заслуга. Далі обійму своїх рідних, друзів, щоб разом розділити цю щасливу, неповторну мить. Як й усі українці, мрію, щоб цей день якнайшвидше настав», – стиха каже дівчина.
Плани на нинішній рік. Спілкувалася з Дариною Кузьмич у перші дні нового, 2025 року. Тож не могла не запитати про плани, мрії та задуми: «Щодо мрій, гадаю, вона в кожного українця одна та непохитне – це якнайшвидша Перемога. Дуже сподіваюся, та ні, навіть вірю, що цьогоріч вона у нас здійсниться! Поставила собі чимало цілей для більш ґрунтовного професійного розвитку та нових досягнень. Планую відвідувати цьогоріч ще більше різноманітних медичних форумів, познайомитися з великою кількістю цікавих людей. Що ж до планів на відпочинок, то лише після успішного складання літньої сесії дуже хочу вкотре відвідати свої улюблені Карпати».
Зоряна ТЕРЕЩЕНКО
Світлина з особистого архіву Дарини Кузьмич